розрахунок

-нку, ч.

1) Дія за знач. розрахувати, розраховувати. || Результат обчислення яких-небудь даних. || Результат технічних підрахунків необхідних даних при проектуванні.

••

З розраху́нку — а) беручи певну кількість чого-небудь; б) враховуючи що-небудь.

Актуа́рні розраху́нки — розрахунки у галузі страхової математичної статистики.

2) Виплата грошей за роботу, за борговими зобов'язаннями, оплата рахунків і т. ін. || Звільнення з роботи з повною виплатою зароблених грошей.

••

Безакце́птний розраху́нок — оплата, що здійснюється на основі платіжних вимог у тих випадках, коли для цього не потрібна згода платника.

Безготівко́ві розраху́нки — розрахунки, що провадяться без готівки, за допомогою чеків або перерахуванням грошових сум на рахунок одержувача.

Клі́рингові розраху́нки — форма безготівкових розрахунків за товари, послуги, за якої рівновеликі вимоги взаємно зараховують, а незараховану суму оплачують звичайним порядком.

3) перен. Відплата, покарання, помста.

4) Припущення, що будується на яких-небудь міркуваннях, фактах і т. ін. || Надія на кого-, що-небудь.

••

З таки́м розраху́нком — так, таким способом.

Що-не́будь [не] вхо́дило у розраху́нки чиї — хтось не мав наміру (мав намір) здійснити щось.

5) Корисливе міркування з метою одержання якої-небудь вигоди.

6) рідко. Обслуга гармати, кулемета і т. ін.